Американці досі впевнені, що Україна – область у Росії
Днями вихованець дніпропетровського баскетболу Кирило Фесенко перебуває в Україні. Наступного тижня вирішать долю його контракту з американським клубом “Юта Джаз”. Угоду підписано на два роки зі змогою продовжити її ще на 12 місяців. Два роки минуло, тож тепер “джазмени” міркують над доцільністю її пролонгування. Про це й не тільки Кирило Фесенко розповів в інтерв’ю “Газеті”.
– Було складно адаптуватися в НБА?
– У цьому плані мені дуже допомогли агент й Андрій Кириленко. Завдяки їм у мене не виникло значних проблем з адаптацією. Англійську вивчав іще в школі, а після переїзду в США швидко її удосконалив, тепер вільно спілкуюся цією мовою.
– Американський баскетбол суттєво відрізняється від українського. Складно було призвичаїтися до їх стилю?
– Американський баскетбол швидший, динамічніший, ніж наш. Але проблем із цим у мене не було. Швидко втягнувся в роботу, на тренуваннях багато працював, це допомогло освоїтися.
– У вашій команді була якась особлива процедура посвячення новобранців?
– Щопонеділка впродовж сезону новобранці мають приносити на ранкове тренування пиріжки. А після першого поєдинку за новий клуб усі гравці команди підкрадаються в душі до новачка й обливають його крижаною водою. Свого часу й мені довелося через це пройти, тепер сам посвячую новачків. Насправді це дуже смішно, якщо, звісно, відбувається не з тобою.
– Ваші партнери ідентифікують Україну як самостійну державу?
– Ні, американці досі впевнені, що Україна – область у Росії.
– Через кілька днів клуб має оголосити рішення щодо доцільності продовження вашого контракту. Мабуть, здогадуєтеся, чи тренер зацікавлений у співпраці з вами?
– Навіть не уявляю. Мій агент намагався з’ясувати це в керівництва клубу, але чіткої відповіді не отримав. Думаю, в “Юті” ще самі не знають відповіді на це запитання. Усе залежатиме від того, хто піде з команди, а хто залишиться. Побачимо, часу залишилося небагато.
– Знаю, у вас є пропозиції від інших клубів НБА. Тож про перехід в якусь європейську команду не йдеться?
– Не зарікатимуся, не можна відкидати й такий варіант продовження кар’єри. Але якщо є змога грати в найсильнішій баскетбольній лізі, не скористатися нею буде нерозумно. Хочу надалі виступати в НБА.
– Популярне запитання: як фінансова криза вплинула на НБА?
– Про економічну скруту багато говорять, але на НБА вона ніяк не вплинула. Клуби почуваються впевнено, функціонують як і раніше. Я теж не помітив впливу фінансової кризи, зарплатню отримую таку саму. Менше, в принципі, клуб платити не може – в мене ж контракт.
– Кажуть, Солт-Лейк-Сіті – доволі специфічне місто. Правда, що в ньому дуже впливовими є мормони?
– Так, більшість населення Солт-Лейк-Сіті – мормони, без них, таке враження, не ухвалюють жодного важливого рішення. Хоч живу в цьому місті два роки, зрозуміти цих людей не можу.
– А як саме мормони впливають на стиль життя міста?
– Солт-Лейк-Сіті дуже консервативне. В нас дуже мало нічних клубів, в інших містах штату їх значно більше. Взагалі, чесно кажучи, там дуже нудне міське життя.
Розмовляв Гліб Ваколюк
